День слави та болю, день смерті й життя…

День 24 лютого 2022 року назавжди розділив життя українців на «до» та «після». Цього дня, чотири роки тому, росія розв’язала повномасштабну війну проти України. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку ворог розпочав проти нашої держави ще 12 років тому, коли відбулися перші акти збройної агресії проти мирних громадян та були зафіксовані перші перетини державного кордону України російськими збройними силами. Нападник досі веде війну з грубим порушенням норм міжнародного права, вчиняючи воєнні злочини та злочини проти людства, застосовуючи методи терору та акти геноциду щодо українців.

Сьогодні, в Національний день молитви, в центрі Березанки, біля Алеї Слави наших доблесних Захисників, відбувся молебень, проведений отцем Станіславом разом з вірянами храму Віри, Надії, Любові та матері їх Софії за душі всіх загиблих та убієнних росією. Бо молитва — це те, що нас справді єднає, вшановує пам’ять полеглих і підноситься до Бога за живих. Присутні у скорботі схилили голови, вшанувавши хвилиною мовчання та віддаючи шану всім загиблим у цій страшній війні, глибоко сумуючи за кожним почутим іменем військового-земляка. Після молебню до банерів, на яких зображені наші Захисники, — сини, чоловіки, брати, батьки, дідусі, йшли рідні з квітами та гіркими сльозами на очах і лагідними словами на вустах…

Продовжився захід для родин військовослужбовців, які загинули, захищаючи Батьківщину, та воїнів, які наразі вважаються безвісти зниклими, у Березанській публічній бібліотеці. Відео про початок повномасштабного вторгнення та вибрані найболючіші епізоди за всі ці чотири роки не залишили байдужим нікого в залі. Від побаченого почервоніли очі у кожного присутнього, бо сльози так і котилися, а дихати ставало важче.

Від ведучих — Ірини Данилевич і Наталії Новопашиної — для зболених горем батьків, дружин та дітей лунали слова співчуття і підтримки, вдячності та шани. Маленька вокалістка — Єва Горобець — виконала пісню «Люди, не треба війни!», а вихованці старшої групи «Веселка» місцевого дитячого садочка доповнили її виконання своїм виходом з улюбленими іграшками, що красномовно підкреслило зміст виступу. Музичні композиції лунали від Галини Галушко (пісня «Степом»), Валерії Горобець («Живи»), Розалії Жевлоченко («Журавлі»), Олександра Безниська («Моя любов»), Олександра Бондарця («Повертайся додому»), Анатолія Шатайла («Земле моя»).

Упродовж заходу Наталія Новопашина промовила молитву, після якої виконала пісню «Небо», що супроводжувалася світлинами наших загиблих Захисників. А чуттєвий вірш «Пробач мені, мамо», який продекламувала Ірина Данилевич, змусив у кожного «мурах пройтися по шкірі».

Після завершення урочистості всі присутні на ній рушили до особливого місця в селищі — Алеї Слави, аби ще раз віддати шану та висловити вдячність полеглим на війні рідним і близьким, — тим, кому нині ми всі завдячуємо життям…