Світло вдячності й непохитна віра: в Анатолівці Коблівської громади відкрили Алею пам’яті та Дошку Надії (фото)

Є місця, які стають особливими не через величні споруди чи гучні події. Їхня цінність — у людській пам’яті, вдячності та любові. Саме такими є куточки, створені спільними зусиллями членів громади на честь тих, хто віддав життя за Україну… Для жителів Анатолівки таким символом шани та єдності став шлях тривалістю в рік — від закладення Парку пам’яті 31 жовтня 2025 року до створення Алеї пам’яті цьогоріч. Минулої осені на честь полеглих односельців анатолівці висадили клени та вишні — створили простір, де спомин про Героїв житиме поруч із людьми: у весняно-літньому цвітінні, у жовто-багряному листопаді, у величній зимовій тиші. І ось рік потому, 1 жовтня, у День захисників і захисниць України, на тому ж місці урочисто відкрили Алею пам’яті.

Цей меморіальний простір створений на знак глибокої вдячності полеглим Героям: Сарабіну Олегу Васильовичу, Бульбашу Роману Георгійовичу, Калкутіну Миколі Сергійовичу, Радчуку Віктору Вікторовичу та Павлюку Андрію Олександровичу. Ініціювали створення Алеї староста села і ветеран Роман Теглевець та ветеран із Коблевого Сергій Кушнірук. Необхідні кошти акумулювали ветеранська спільнота й небайдужі мешканці Анатолівки.

Створення Алеї стало справою всієї спільноти села. Люди впорядковували територію, висаджували квіти, вкладали свій час і сили, аби це місце стало справді гідним. Хтось допомагав працею, хтось приносив рослини, хтось підтримував фінансово.

Важливою частиною спільної справи напередодні став благодійний велопробіг, учасники якого долучилися до збору коштів на подальше облаштування меморіалу. Загалом вдалося зібрати 12 730 гривень (це карткові перекази, готівка та внески, зроблені під час відкриття). За цією сумою стоять не просто цифри, а десятки небайдужих людей, їхня праця, підтримка та щире прагнення вшанувати подвиг захисників України. Ці ресурси спрямують на розбудову Алеї: озеленення території, висадження кущів і квітів, благоустрій та створення затишного куточка.

Попереду ще одна важлива справа — увічнення пам’яті двох загиблих воїнів. Для них також планується встановити меморіальні банери з портретами та іменами, щоб кожен перехожий знав і пам’ятав тих, хто захищав рідну землю. Відкриття меморіалів стало особливим днем не лише для родин полеглих воїнів, а й для всієї Анатолівки. Громада зібралася разом, щоб підтримати близьких та засвідчити: подвиг Героїв не буде забутий. До Алеї приходитимуть не лише в урочисті дні. Люди заходитимуть сюди майже щодня — покласти квіти, постояти в тиші, згадати рідних і земляків. Адже світла пам’ять не має календарних дат — вона живе в серцях повсякчас. Нехай ростуть дерева, розквітають квіти, а імена наших Героїв назавжди залишаються серед нас. Цього ж дня біля приміщення Анатолівського старостату з’явився ще один важливий пам’ятний знак — Дошка Надії з портретами односельців, які зникли безвісти, захищаючи Україну. Для їхніх родин це не просто світлини, а місяці очікування, щоденні молитви та непохитна віра в те, що настане день, коли хлопці повернуться додому живими й власноруч знімуть свої фото з цієї дошки. І тоді це місце стане символом радості зустрічі, а не болю чекання. Наразі там розміщені фотографії Юрія Сергійовича Сухоп’яткіна та Петра Васильовича Новакова. Готується портрет ще одного безвісти зниклого воїна.

А поки анатолівці чекають, вірять і бережуть пам’ять. Нехай кожна така добра справа наближає день, коли всі наші захисники повернуться додому.

Авторка — Алла ВЛАСЮК.