Жовтень 2026 року став для 16-річної Дар’ї Ярмощук із Березанки, що на Миколаївщині, щедрим на спортивні здобутки. За місяць дівчина взяла участь у трьох змаганнях і повернулася з двома срібними та однією бронзовою медаллю. Особливо вагомою стала бронза чемпіонату України з вільної боротьби серед спортсменок вікової категорії U16.

Першу срібну нагороду Дар’я здобула на турнірі в Звягелі, присвяченому пам’яті Захисників і Захисниць України, що тривав із 9 до 11 жовтня. З 16 до 20 жовтня вона змагалася в Дніпрі на турнірі пам’яті Алана Плієва й також виборола срібло. А з 24 до 27 жовтня виступила на чемпіонаті України, де посіла третє місце.

Бронза національної першості — особливе досягнення в цій серії стартів. Вона засвідчила, що Дар’я може конкурувати з найсильнішими борчинями своєї вікової категорії в Україні. За цим результатом — наполегливі тренування, сила характеру та віра у власні можливості. Шлях до успіхів розпочався ще в початкових класах, коли мама Олена вперше привела доньку до секції боротьби. Дівчина пробувала себе й в інших заняттях — ходила на танці, захоплювалася вишиванням, — але найбільше їй припала до душі саме боротьба. Були перерви, сумніви й побоювання, та згодом Дар’я повернулася на килим і вже не захотіла полишати улюблений спорт.

Перші кроки у вільній боротьбі вона робила в Березанці під керівництвом тренерки Ірини Гуменної. Згодом її наставником став Василь Пєтков, тренер Березанської дитячо-юнацької спортивної школи. Свого часу він розвіяв побоювання дівчини щодо суворого тренерського характеру. Дар’я зрозуміла, що вимогливість і дисципліна — важливі складові спортивного виховання.

З восьмого класу тренування стали регулярними. У вересні минулого року Дар’я продовжила навчання та спортивну підготовку в Миколаївському фаховому коледжі фізичної культури. Її нинішній наставник у Миколаєві — Микола Володимирович Чумаченко, заслужений тренер України. Його вихованці регулярно стають переможцями й призерами національних та міжнародних турнірів.

Життя юної спортсменки — це навчання, чіткий розпорядок дня та велика відповідальність. Дар’я мешкає в Миколаєві, самостійно дає раду побутовим справам і щодня тренується двічі: вранці з 9:00 до 11:00, увечері — з 17:00 до 19:00. Між тренуваннями — заняття в коледжі. Такий графік вимагає витримки й організованості.

Попри насичені будні, дівчина знаходить час для відпочинку. Вона любить малювати картини за номерами, зустрічатися з друзями та проводити час удома. Приклад сестри надихнув і молодшого брата Артема: він також захопився боротьбою та вже здобуває перші нагороди.

Дар’я каже, що спорт змінив її характер, додав упевненості й навчив не зважати на чужі думки. Серед найближчих цілей — перемога на чемпіонаті України та успішний виступ у віковій категорії U17. Змагання серед спортсменів цієї категорії відбудуться навесні. Дівчатам, які тільки замислюються над заняттями боротьбою, Дар’я радить не боятися, вірити в себе й наполегливо йти до мети. Особливо радіє успіхам вихованки її березанський наставник Василь Пєтков. Після повернення зі змагань Дар’я одразу завітала до нього. За словами тренера, бронза чемпіонату України — привід для особливої гордості: спортсменка гідно представила свій край. Він переконаний, що це лише початок її великого спортивного шляху.Василь Іванович уже 40 років працює в борцівському залі. За цей час він доклав чимало зусиль, щоб облаштувати приміщення та створити умови для тренувань. Його вихованці неодноразово ставали призерами й чемпіонами змагань різного рівня.

Ці слова добре описують і шлях Дар’ї. За її врожайним жовтнем — щоденна праця, підтримка рідних і наставників та прагнення досягати більшого. Бронза чемпіонату України стала особливою відзнакою цього спортивного місяця й приводом упевнено дивитися на наступні старти.

Вітаємо Дар’ю з вагомими здобутками! Бажаємо витримки, впевненості у власних силах і нових перемог!

Авторка — Алла ВЛАСЮК.