У пам’ять про тих, хто зробив крок у Вічність: у Березанській громаді забігом ушанували полеглих Захисників (фото)

Є змагання, де немає боротьби за першість, а кожен крок наближає до спільної духовної мети. Саме таким став для Березанської громади Всеукраїнський забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України». Цей масштабний спортивно-меморіальний захід цими днями об’єднав учнів, педагогів, мешканців старостатів та батьків полеглих воїнів у спільному прагненні віддати шану тим, хто захищав нашу свободу ціною власного життя. Для кожного, хто вийшов на дистанцію, це був особистий вияв глибокої поваги та вдячності.

«На старт» після хвилини мовчання

Перед початком забігу мешканці населених пунктів громади схиляли голови в глибокій скорботі. Хвилиною мовчання вони вшановували пам’ять усіх Героїв, які загинули у боротьбі за свободу й незалежність України. Ця мить тиші налаштовувала учасників на особливий лад, нагадуючи, що попереду — не просто спортивна траса, а символічний шлях пам’яті.

Активну участь у забігу взяли мешканці Дмитрівського старостату. На старт вийшли дорослі й діти із закарбованими на папері іменами земляків-захисників — Усатенка Максима, Мартиненка Володимира, Собченка Артема, Солов’я Ігоря, Кузьмича Юрія, Степанова Сергія та Ратушняка Максима.

У лавах пам’яті — шкільні родини 

До патріотичної ініціативи активно долучилися заклади освіти громади. Учасники від Калинівського ліцею присвятили свій забіг полеглим землякам та друзям. Вони бігли з іменами Героїв на грудях — Анохіна Дениса, Іванова Артура, Кузочкіна Віталія, Фіцака Дмитра, Мацокіна Віталія, Борʼяна Олександра, Козлова Євгенія, Корякіна Ігоря, Величковського Олександра, Гавриліва Андрія, Кацебурова Сергія, Похили Сергія та Мережаного Дмитра. Не залишився осторонь і колектив Березанського ліцею. Учні, вчителі та працівники закладу подолали дистанцію в пам’ять про всіх полеглих воїнів громади. Свою солідарність виявили також вихованці Ташинської гімназії, вшанувавши під час забігу пам’ять полеглих захисників Христюка Михайла, Касняна Юрія, Почапського Вадима, Попова Павла та Бокіна Ігоря.

Материнський біль та прапор пам’яті

Надзвичайно зворушливою та щемливою частиною забігу стала участь учнів та педагогів Комісарівського ліцею імені Героя України Собченка Артема. Пліч-о-пліч з учнями та вчителями дистанцію здолала мама Артема — пані Людмила. Вона щиро подякувала громаді за те, що пам’ять про її сина живе, і передала ліцею особливий дарунок — прапор із портретом полеглого Героя-випускника.

Фініш на Алеї Слави

Емоційним моментом завершення цього патріотичного заходу стала участь у ньому батьків полеглих воїнів у Березанці. Для них кожен крок цієї дистанції був присвячений синам, чий життєвий шлях передчасно обірвався на полі бою. Свій забіг вони завершили на Алеї Слави, де за кожною світлиною — обірвана доля, осиротіла родина, нездійснені мрії та безсмертний подвиг, який ми не маємо права забути.

Участь у цьому марафоні пам’яті — це не просто слова чи формальна урочистість. Це ще одна нагода згадати полеглих захисників, розповісти про них дітям та закарбувати їхні імена в історії рідної громади. Пам’ятаємо кожного. Шануємо кожного. Дякуємо кожному.

Авторка — Алла ВЛАСЮК.