Навіки в пам’яті людській: Корякін Ігор

Корякін Ігор Миколайович народився 25 серпня 1979 року в сім’ї Любові та Миколи Корякіних. Ходив у дитячий садочок, Тронківську неповну середню школу, після закінчення якої продовжив навчання в Широколанівському СПТУ. Там він здобув спеціальність водія. Повернувшись додому, працював у місцевому господарстві.

Згодом Ігоря призвали до лав Збройних Сил України. Службу проходив на Харківщині в підрозділі Національної гвардії. Після демобілізації повернувся до рідної домівки, знову трудився у військовому радгоспі.

Веселий, добрий, товариський, чуйний. Лише так про Ігоря відгукуються однокласники, друзі та знайомі. Хто б його не попросив, він завжди приходив на допомогу.

Деякий час він працював у Миколаєві. Потім переїхав до батьків, які на той час перебралися в сусідню Калинівку. Після 24 лютого 2022 року, яке змінило життя всіх українців, Ігор не залишився осторонь всенародної біди. Він декілька разів приходив до військкомату проситися до війська, але отримував відмову. Аж у листопаді його бажання захищати Батьківщину було реалізоване. Він став стрільцем 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.

Після короткого вишколу на Дніпропетровщині підрозділ, в якому ніс службу Ігор Корякін, перекинули до Гуляйполя, біля якого наші оборонці стримували рашистські війська в їхніх спробах наступати на Запоріжжя. 16 січня 2023 року в одному з боїв куля ворожого снайпера обірвала життя нашого земляка Корякіна Ігоря Миколайовича.

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…