Навіки в пам’яті людській: Яриш Руслан

ЯРИШ Руслан Анатолійович народився 14 січня 1991 року в селі Червона Українка (нині — Українка) колишнього Березанського району Миколаївської області.

Навчався у місцевій школі. Після закінчення 9 класів вступив до Миколаївського аграрного ліцею, де здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів. Працював на станції технічного обслуговування у Миколаєві. У визначений законом час проходив строкову військову службу.

У 2014 році став на захист України, долучившись до проведення антитерористичної операції на Сході держави. Службу проходив у 79-й окремій десантно-штурмовій Таврійській бригаді Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Виконував бойові завдання на Донеччині, зокрема в районі населеного пункту Червоний Лиман. Обіймав посаду водія-кулеметника, мав військове звання рядового.

Під час служби отримав поранення, потім довго лікувався. Аби поставити Руслана на ноги, гроші збирали всім миром. Потім було вже мирне життя, яке трагічно обірвалося 14 лютого 2022 року…

За мужність, відданість військовому обов’язку та захист України був нагороджений відзнакою «За заслуги» Міжрегіональної ради Харківської громадської спілки ветеранів Афганістану, почесною відзнакою «Навіки вірний», медаллю «За оборону рідної держави», а також відомчою відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За поранення».

Медаль «За оборону рідної держави» є громадською нагородою, якою відзначають мужність, самовідданість і зразкове виконання обов’язку під час захисту України. Відзнака «За заслуги» Харківської спілки ветеранів Афганістану вручається за особисту мужність, активну громадянську позицію та допомогу побратимам.

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…