Валентина Коржова: у фокусі уваги — люди та їхні потреби

— Валентино Олександрівно, розкажіть, будь ласка, про послуги, які надає ваш центр і які категорії населення громади їх потребують?
— Наш центр, як комунальне некомерційне підприємство, утворився після реорганізації територіального центру надання соціальних послуг в березні 2024 року. Завдяки цьому у нас в установі зараз функціонує чотири відділення. 
Відділення догляду вдома, де надаються послуги людям, які не можуть себе обслуговувати в надомних умовах. Це за них роблять соціальні робітники в наших віддалених селах. На сьогодні на надомному обслуговуванні у нас знаходяться 29 осіб. У нас є відділення стаціонарного догляду, яке розташоване в селі Тузли. Там наразі постійно проживають 10 осіб — це люди похилого віку та з інвалідністю. Четверо з них — прикуті до ліжка. Їх усіх обслуговують палатні медсестри, які можуть надавати первинну допомогу в разі потреби. У критичних випадках вони викликають «швидку допомогу».
Також у нас є нове відділення — соціальної роботи, яке утворилося в результаті реорганізації. Нам розширили штат, що дало змогу мати фахівців з соціальної роботи у кожному старостинському окрузі нашої громади. На сьогодні у нас працюють 8 фахівців, четверо з них — у старостатах. Вони займаються наданням соціальних послуг згідно з чинним законодавством та державними стандартами.
Найпоширеніші послуги — це послуги соціального супроводу: супровід сімей, де є діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, а також сім’ї, які потрапили у складні життєві обставини. Наразі є 26 таких сімей.

— У Коблевому відкрито Простір соціальної адаптації та життєстійкості. Які функції покладені на нього?
— Ми змогли взяти участь в пілотному проєкті, який зараз реалізується в нашій державі. Це — створення Простору соціальної адаптації та життєстійкості. Взагалі в ньому об’єднані два проєкти — простір соціальної адаптації та простір життєстійкості. Та оскільки громада в нас маленька, створювати декілька однакових просторів фінансово неможливо та й сенсу немає. Тому ми об’єднали ці два проєкти в один.
Наразі в ньому працюють лише двоє фахівців, оскільки, згідно з вимогами, є доволі жорсткий відбір за рівнем освіти та досвідом роботи. На жаль, поки не маємо психолога. Це досить вагома проблема, адже ми працюємо з людьми, які потребують консультацій цього фахівця. Але ми намагаємося розв’язувати її в інший спосіб — співпрацюючи з благодійними та громадськими організаціями. Адже коли вони до нас приїжджають, то пропонують послуги психолога. Ми ніколи не відмовляємося. На базі цього простору ми створили Університет третього віку. Ця послуга надається людям у поважному віці, які ще досить активні. Завдяки тому, що ми отримали нову техніку, ми створили комп’ютерні гуртки. На сьогодні вони дуже активно й стабільно працюють. Один курс ми вже випустили, люди навчилися користуватися ноутбуками, зокрема вміють відправляти й отримувати пошту на електронну адресу, чого раніше робити не могли. Їм дуже цікаво освоювати нове й вони відвідують ці курси із задоволенням. Також у кожному старостинському окрузі відкриті факультети Університету третього віку за різними напрямками.

— Ви казали, що в центрі чотири відділення…
— Так, є ще одне — натуральної та грошової допомоги. Завдяки участі у проєкті ми на сьогодні маємо мобільну службу в складі робітника із комплексного обслуговування й перукаря. Ми отримали автомобіль, повністю укомплектований необхідними інструментами, аби надавати людям послуги вдома. Це в основному косіння трави, розпилювання та рубання дров, допомога на присадибній ділянці, дрібний ремонт та інші. Цей напрямок на сьогодні користується дуже великим попитом, адже багато хто з пенсіонерів через війну залишився без допомоги дітей. При цьому ж відділенні нам вдалося відкрити соціальну перукарню. За кошти гранту ми змогли закупити обладнання для неї. Розташована вона у приміщенні Простору соціальної адаптації та життєстійкості.

— Зараз у багатьох громадах з’явився новий спеціаліст — фахівець з супроводу ветеранів. Чи є такий фахівець у Коблівській громаді?
— Так, три місяці тому почав працювати фахівець із супроводу ветеранів. Зараз він перебуває в центрі життєстійкості, це дуже зручно для людей. Спеціалістка пройшла реєстрацію на сайті «е-Ветеран» та навчання в Києві. Сподіваюся, що її робота принесе користь ветеранам, адже в нас вже багато хто повернувся з фронту. На сьогодні вона вже склала загальну базу даних, намагається відвідати кожну сім’ю, налагодити контакти, щоб люди могли в будь-який час за потреби звернутися. 
— Дякую Вам за розмову, Валентино Олександрівно!