Навіки в пам’яті людській: Гладкий Володимир

ГЛАДКИЙ Володимир Романович народився 15 квітня 1982 року в Чапаєвці (нині Щасливе) в сім’ї вихідців з Тернопільщини. Після закінчення дев’ятого класу місцевої середньої школи він вирішив навчання не продовжувати, щоб швидше піти працювати. Для початку оволодів професією зварювальника. Крім того, Володя непогано розбирався в техніці, тож на додачу вивчився на тракториста. Деякий час працював у місцевому господарстві.

Коли настали нелегкі часи, пов’язані із безробіттям у селі, він кілька місяців працював на судноверфі у Польщі. Згодом повернувся на батьківщину — влаштувався у порт ТІС. Неподалік від роботи — в приморському селі Дофінівка — Володимир зустрів свою другу половинку — Ольгу. Дружина народила йому сина, назвали Сергієм. Життя йшло спокійною налагодженою колією. Та над рідною Україною вже почали згущуватися хмари, які пролилися 24 лютого 2022 року смертоносним дощем.

19 листопада 2022 року Володимир Гладкий став воїном 77-ї окремої аеромобільної бригади. У грудні того ж року точилися важкі бої у Бахмуті. Володимир та його побратими стримували натиск так званих «вагнерівців». Часто працювали з кулеметів, під’їжджали прямо під ворожі позиції, відпрацьовували й одразу відходили.

Після короткого перепочинку запеклі бої відновилися в лютому-березні 2023 року. З третього березня Володимир перестав виходити на зв’язок. Деякий час він вважався зниклим безвісти, а його родина кілька місяців жила надією. Та, на жаль, дива не сталося. Пізніше стало відомо, що наш мужній воїн 7 березня 2023 року пішов у свій останній бій.

Поховали Гладкого Володимира Романовича 10 червня в Дофінівці.

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…