Навіки в пам’яті людській: Мережаний Дмитро

МЕРЕЖАНИЙ Дмитро Олегович народився 17 січня 2001 року в Калинівці. З дитинства був добрим, товариським, активним, чесним, безкомпромісним і нетерпимим до будь-якої несправедливості. Мав багато захоплень — зокрема спортом, якому приділяв багато часу вже й у дорослому віці, та дуже любив тварин.

Ще від років навчання в школі він був лідером серед однолітків, залишався таким і надалі. За лідерські якості вже побратими Дмитра дали йому позивний «Вождь».

Третього червня 2020-го він вступив на військову службу за контрактом до Національної гвардії України. З початком повномасштабного вторгнення разом з побратимами захищав від російських зайд Миколаїв та Херсон. Ну, а потім було щастя — створення родини з обраницею-однокласницею Світланою, з якою хлопець зустрічався ще зі школи.

Молодята побралися в червні 2024-го, у вересні Дмитро вступив до Національної академії Національної гвардії України за напрямком «Експлуатація та відновлення автомобілів та бойових машин». Втім менше ніж за пів року він вирішив відкласти навчання до часів після закінчення війни. «Не можу я бути в безпеці, поки мої однокласники, земляки, мої побратими воюють. Зараз на часі одне — боротьба з ворогом!» — сказав він рідним.

Вже у січні 2025 року його зачислили у склад бригади оперативного призначення «Рубіж». Бойовий вишкіл тривав до травня, поки підрозділ Дмитра не було направлено під Покровськ на заміну формуванням, що пішли на ротацію. У пеклі на землі, яким став Покровськ та підступи до нього, наш земляк МЕРЕЖАНИЙ Дмитро Олегович загинув 2 червня 2025 року під час виконання бойового завдання біля села Миролюбівка…

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…