Навіки в пам’яті людській: Іванов Артур

ІВАНОВ Артур Олександрович народився в Калинівці (тодішня Кімівка) 16 липня 2001 року. Там зростав, там закінчив місцеву школу. Він завжди був щирим у стосунках, тому мав багато друзів. Артура любили й поважали всі — односельці, однокласники, вчителі та просто знайомі. Хлопця цінували за відкритість, доброту, чесність, справедливість, прямолінійність, відповідальність, небайдужість.

Коли 24 лютого 2022 року спокійне життя українців обірвалось, вже через два тижні після початку війни — 8 березня, Артур Іванов приєднався до лав Захисників рідної землі. Він став солдатом гарматної батареї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова.

І на Херсонському напрямку, і на Харківському гармаші бригади робили свою справу так, аби ворог щодня відчував, що він не є господарем на українській землі. Разом з побратимами проявляв дива хоробрості та стійкості й Артур. Свідченням цьому нагороди: відзнака Президента України «За оборону України», відзнака «За доблесть та звитягу», Подяка за вірність військовій присязі, сумлінне виконання бойових завдань із захисту Батьківщини.

Десятого травня 2024-го рашисти розпочали Вовчанську наступальну операцію. Наші мужні воїни зупинили тоді наступ ворога, але й самі зазнали втрат. 12 червня 2024 року поблизу селища Байрак біля Вовчанська наш земляк Іванов Артур Олександрович востаннє виконав свою бойову роботу…

Указом Президента України № 760 від 11 листопада 2024 року за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку солдата ІВАНОВА Артура Олександровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня» (посмертно).

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…