Навіки в пам’яті людській: Лук’янюк Владислав

ЛУК’ЯНЮК Владислав Сергійович народився 19 серпня 1999 року в Миколаєві. Там же успішно закінчив школу, затим вступив до морського коледжу Херсонської державної морської академії, з якого із дипломом вийшов у 2021-му.

Спокійний, добрий — він був хорошим другом, добрим сином та братом. А ще — гарним онуком, який дуже любив свою бабусю з Рибаківки, тому часто приїжджав до неї в гості.

До лав Національної гвардії України Владислав долучився у серпні 2024-го. Став помічником гранатометника в 15-й бригаді оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади. Це військове формування в складі 1-го корпусу НГУ в рамках кампанії «Гвардія наступу» отримало назву «Кара-Даг» на честь однойменної гори в Криму. Гаслом бригади було: «Піднімемо прапор над Кримом». Владиславу цього зробити не судилося….

Його не стало 18 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Селидове на Покровському напрямку. Воїн загинув, відбиваючи штурм противника. Та поховати його за християнським звичаєм вдалося тільки за сім місяців — 18 травня 2025-го, коли відбулося масштабне повернення тіл загиблих. ЛУК’ЯНЮК Владислав Сергійович знайшов місце свого вічного спочинку у Рибаківці…

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…