Навіки в пам’яті людській: Козлов Євгеній

КОЗЛОВ Євгеній Юрійович народився 9 серпня 2002 року у селі Нечаяне. Коли Жені було два роки, його родина переїхала до сусідньої Кімівки (нині — Калинівка). Закінчивши школу, хлопець вступив до одного з Миколаївських професійно-технічних училищ, де здобув спеціальність слюсаря.

Восени 2020-го він був призваний на строкову військову службу до лав Національної гвардії України. Пізніше, у лютому 2021-го, уклав контракт про проходження військової служби у Миколаївському полку Нацгвардії, був радіотелефоністом мінометної батареї одного з батальйонів оперативного призначення НГУ.

З перших годин повномасштабного російського вторгнення в Україну разом з побратимами Євгеній стримував російський наступ у районі села Трьохізбенка Луганської області. Він першим помітив колону техніки противника й двома пострілами з РПГ-7 знищив два ворожі танки та з десяток окупантів.

Під час бою 3 березня 2022-го він потрапив у полон, в якому пробув близько місяця. Другого квітня його було звільнено завдяки обміну військовополоненими. Після лікування та реабілітації солдат Євгеній Козлов повернувся у стрій і тримав оборону в районі Сєвєродонецька на Луганщині. Тоді російські терористи били по заводах у місті, де ховалися цивільні — жінки й діти. Ризикуючи своїм життям, Євгеній евакуйовував мирне населення з хімічного підприємства «АЗОТ» і ТОВ «Науково-виробниче об’єднання „Сєвєродонецький склопластик“.

Наприкінці літа 2022 року в складі підрозділу він утримував позиції на околиці Зайцевого Донецької області. 18 серпня 2022 під час одного зі штурмів підрозділ Євгенія знищив 4 ворожі танки, 2 ББМ, 3 легкові автомобілі, зо два взводи піхоти та не допустив прориву окупантами лінії оборони. Його відвагою і водночас виваженістю захоплювався весь батальйон. Під потужним натиском росіян наш земляк продовжував передавати координати противника своїм побратимам, аж доки один зі снарядів не розірвався поряд із ним…

За сумлінне виконання службових обов’язків, відданість військовій присязі та українському народові, зразкове виконання бойових завдань, особисту мужність і відвагу, виявлені під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, 23 серпня 2024 року солдату Козлову Євгенію Юрійовичу було присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Похований Герой у селі Нечаяне. Керівництво територіальної громади підтримало прохання матері Захисника — Ольги Миколаївни — назвати на честь сина вулицю.

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…