Навіки в пам’яті людській: Кравчук Євгеній

КРАВЧУК Євгеній Дмитрович народився 14 червня 1977 року в Трудолюбівці, що на Снігурівщині. Може тому й виріс він великим працелюбом, а ще — позитивним, добрим та відкритим, завжди готовим прийти на допомогу.

Коли настав час, він пройшов службу в армії, де на додачу опанував професію водія, з якою зріднився на все життя. Останні дванадцять років працював далекобійником. За товариськість, дисциплінованість та акуратність його поважали і цінували й керівництво, і товариші по роботі. У 2021 році він з родиною перебрався на Березанщину — в Коблеве, поближче до моря.

Весь свій час, коли повертався з чергового рейсу, він приділяв дітям. Тож коли ворог прийшов на нашу землю, він не роздумуючи пішов добровольцем до війська, щоб захищати їх — своїх дорогих кровиночок. Третього жовтня 2022-го в Новомихайлівці, звільняючи Донеччину від рашистської нечисті, солдат-навідник 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Кравчук Євгеній Дмитрович вступив у свій останній бій… Він віддав життя, аби трійко його діток — двоє доньок і син та всі-всі діти України жили у вільній державі під мирним небом…

Особисту мужність КРАВЧУКА Євгенія Дмитровича, виявлену в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) Указом Президента України № 433 від 18.07.2023.

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…