«Погода помилок не пробачає»: майже пів століття життя Ольги Хайруліної присвячені метеорології (фото)

Щодня, поки багато хто з нас лише прокидається, на агрометеорологічному посту «Березанка» робочий день вже в розпалі. Тут двічі на добу, незалежно від спеки, морозу чи зливи, проводять спостереження за погодою. Ці вимірювання згодом стають частиною великої системи, яка допомагає прогнозувати погоду, оцінювати стан посівів і навіть передбачати майбутній урожай. Уже понад чотири десятиліття цю відповідальну роботу виконує Ольга Хайруліна. На Миколаївщині сьогодні працюють чотири метеорологічні станції — в Очакові, Вознесенську, Первомайську та Баштанці. Крім них, діють два агрометеорологічні пости — у Березанській та Снігурівській громадах. Саме вони здійснюють постійний моніторинг погодних умов та їхнього впливу на сільське господарство.

На агрометеорологічному посту «Березанка» працюють двоє фахівців — технік-агрометеоролог Ольга Хайруліна та спостерігач Світлана Тереза. Робота невеликого колективу вимагає дисципліни, точності та відповідальності, адже природа не знає вихідних чи свят. Любов до метеорології у керівниці метеопосту з’явилася ще в юності. Після закінчення Херсонського метеорологічного технікуму за державним направленням вона працювала на одній із метеорологічних станцій тодішнього Радянського Союзу. Через вісім років разом із чоловіком та донькою повернулася на рідну Миколаївщину.

Саме тоді у Березанському районі шукали керівника місцевої метеостанції, яка знаходилася у селі Красне. Досвід молодої спеціалістки став у пригоді, і вона у 1982-му очолила станцію. Згодом, у складні дев’яності, через скорочення фінансування метеостанцію реорганізували в агрометеорологічний пост та перенесли до села Василівка, де мешкала керівниця. Незважаючи на всі зміни, Ольга Хайруліна залишилася вірною професії.

Щоденна праця агрометеоролога зовсім не обмежується вимірюванням температури. Фахівець досліджує, як стан погоди впливає на ріст і розвиток рослин. Для цього регулярно виїжджає на поля ПСП «Агрофірма Василівка», де спостерігає за посівами озимої пшениці, ярого ячменю, гороху, соняшника та люцерни.

Тут визначають фази розвитку культур, вимірюють їхню висоту, оцінюють продуктивність, відбирають зразки ґрунту та визначають запаси продуктивної вологи.

Особливо відповідальним є зимовий сезон. Саме тоді визначають глибину промерзання ґрунту, температуру на рівні вузла кущіння озимих культур, відбирають моноліти для відрощування, щоб оцінити, як рослини пережили морози.

Не менш важливою є діяльність безпосередньо на метеомайданчику. У психрометричній будці встановлено термометри для визначення максимальної та мінімальної температури повітря, на майданчику також є термометри для вимірювання температури на поверхні ґрунту та мерзлотомір. Є й опадомір, яким вимірюється кількість атмосферних опадів — показник, який аграрії чекають чи не найбільше. За цей обсяг робіт відповідальна спостерігач Світлана Тереза. Рівно о дев’ятій ранку та о дев’ятій вечора всі показники передаються до Миколаївського обласного центру з гідрометеорології. Крім цього, кожні десять днів складаються декадні звіти, які допомагають аналізувати погодні умови та стан сільськогосподарських культур.

За понад чотири десятиліття спостережень досвідчена метеорологиня стала свідком того, як змінюється клімат.

Можливо, більшість людей навіть не замислюється, хто щодня записує температуру повітря чи вимірює кількість опадів. Але саме завдяки таким людям формується багаторічний літопис погоди, який допомагає не лише синоптикам, а й аграріям, науковцям та всім, хто працює на землі.

І поки змінюються пори року, приходять нові технології та міняється клімат, на цьому пункті спостереження щодня продовжують свою тиху, але надзвичайно важливу роботу люди, які вже багато десятиліть уважно спостерігають за погодою.

Автор — Алла ВЛАСЮК.