Сорок п’яті жнива «Прикордонника» (фото)

Головний хліборобський екзамен року — жнива ранніх зернових — у самому розпалі на Півдні України. Повним ходом йде косовиця й на полях приватного акціонерного товариства «Прикордонник» з Рибаківки — добре знаного вже упродовж 45 років на Миколаївщині та далеко за межами області господарства. Цьогорічні жнива розпочалися у вже звичні для нашого регіону ранні терміни — перші комбайни вийшли в поле 17 червня. Та попри погодні примхи та складні умови, аграрії працюють злагоджено, адже кожен погожий день для них — на вагу золота.

УСПІХИ ТА РИЗИКИ

Господарство вже звітує про перші вагомі результати: повністю зібрано ячмінь на площі 500 га з показником до 54 центнерів з гектара. Майже закінчили горох на 300 гектарах. На черзі — 1 000 га ріпаку та 1 700 га пшениці.

Цей сезон став перевіркою на витривалість. Через посуху ріпак минулої осені місяць лежав у сухій землі й зійшов лише у жовтні після рясних дощів. Але, як кажуть у народі: «Хто не ризикує, той не п’є шампанського». У «Прикордоннику» вчергове ризикнули й культура вистояла і нині дає непоганий результат.

Рибаківці багато експериментують з новими сортами сільськогосподарських культур — ріпаком (понад 20 гібридів), пшеницею (12 сортів), ячменями (5 сортів). Досвід показав, що місцева одеська селекція пшениці виявилася значно стійкішою до погодних стресів та воєнних реалій, ніж дорогі іноземні аналоги.

Як зазначає директор ПрАТ «Прикордонник» Володимир Дротенко, господарство постійно розвивається та збільшує земельний банк, а відповідно росте й валове виробництво. Проте війна вносить свої корективи — частину потужностей для зберігання зерна було втрачено.

 ЛЮДИ — ГОЛОВНИЙ КАПІТАЛ

Технічний парк господарства цього року поповнився новим комбайном John Deere. Проте техніка — це лише інструмент. На передовій — досвідчені комбайнери Віталій Продан, Олександр Остапенко, Ігор Сапєлов, Геннадій Несущий, Сергій Коржов та помічник Сергій Швецов. Не менш важлива роль у водіїв, які безперервно відвозять зерно: В’ячеслава Москаленка, Володимира Охотніченка, Костянтина Папука, Михайла Карачебана. На підготовці ґрунту зайняті Юрій Сураєв та Віктор Сущ.

Агрономія господарства — у руках досвідчених Віри Фесенко та її сина Анатолія. «За лаштунками» великого поля кухар Людмила Кухарець дбає про обіди для 25 працівників, а фахівці під керівництвом Івана Моторного забезпечують роботу всієї механізованої ланки. На току процесом керує Олександр Остафій, а за точність зважування відповідає Людмила Коляда.

НОВІ ПІДХОДИ ДО ЗБЕРІГАННЯ

Особливістю цього сезону стало масове використання технології зберігання зерна в спеціальних полімерних «рукавах». Володимир Дротенко пояснює це стратегією «розкладання яєць у різні кошики».

Для цього господарство придбало завантажувач зерна в «рукави» заводу «Кобзаренко», а самі рукави отримали завдяки гранту від USAID. Ця технологія дозволяє розвантажити тік та окремо зберігати різні сорти, не змішуючи їх. Крім того, це захищає зерно від вологи, яка зазвичай тягнеться від асфальту на відкритих токах, та мінімізує витрати на постійне перебуртування.

Важливим є і безпековий аспект: великі склади привертають увагу ворожого моніторингу, тоді як рукави на території менш помітні. До цієї відповідальної роботи залучили Олександра Головкова, який тимчасово залишив пенсійний перепочинок та повернувся за кермо трактора МТЗ, а допомагають йому Сергій Міненок та Ігор Остапенко. Наразі в рукави вже завантажили горох, частину ячменю та ріпак, на черзі — пшениця.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Жнива — це завжди нерви і праця на виснаження, особливо зараз, коли аграріям доводиться працювати під канонади та займатися розмінуванням полів. Але робота триває. Бо земля чекає, а бойовий настрій колективу доводить: разом рибаківці здатні зберегти кожен виплеканий колосок.

Автор — Людмила ДЕХТЯРЕНКО.