Навіки в пам’яті людській: Кузьмич Юрій

КУЗЬМИЧ Юрій Юрійович народився 19 березня 1986 року в Марківці. Ще коли він був маленьким, його батьки перебрались в сусіднє Малахове. Там Юра закінчив місцеву дев’ятирічну школу. Згодом хлопець вивчився на шофера й почав працювати в рідному селі у фермерському господарстві.

Одружився. У 2009 році у молодої сім’ї з’явилось поповнення. Народилась дівчинка, яку назвали Юлією. Щоб забезпечити сім’ю й допомагати рідним, Юра не цурався ніякої роботи. Працював будівельником, клав тротуарну плитку. Він був надзвичайно щирою, розсудливою людиною, справжнім товаришем, а згодом — і побратимом.

Лютневий ранок 2022-го змінив життя мільйонів українців… За станом здоров’я Юрій не проходив строкову службу, але вже наступного дня після початку повномасштабного вторгнення він був у військкоматі. «Хто, як не я, мамо?»

Спочатку чоловік був у теробороні. Згодом з її бійців сформували стрілецький батальйон.

Там він отримав свій позивний — «Росомаха». Після нетривалого навчання на полігоні для бійців підрозділу розпочалися бойові дії. Юрій разом з побратимами та воїнами з інших військових формувань зірвали ворожі плани — захопити Миколаїв та Південноукраїнську АЕС. Вони захистили обласний центр та розгромили московитські колони, які прорвалися до Вознесенська й Баштанки.

Пізніше вони брали участь у звільненні від ворога окупованої частини Миколаївщини, визволяли Херсонщину. Затим стрілецький батальйон, в якому воював Юрій, перекинули на запорізький напрямок. Бій поблизу невеличкого села Щербаки Пологівського району став для нашого земляка останнім. Це трапилось 12 жовтня 2023 року. Поховали Кузьмича Юрія Юрійовича в його рідній Марківці.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку молодший сержант КУЗЬМИЧ Юрій Юрійович нагороджений Відзнакою командира військової частини. А згідно з Указом Президента України «Про відзначення державними нагородами України» від 09.02.2024 за № 63 — орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…