Навіки в пам’яті людській: Китороага Анатолій

КИТОРОАГА Анатолій Костянтинович народився 4 жовтня 1976 року в Молдові, у селі Сіпотень, що розташоване в Каларашському районі. Батьки Анатолія — Федора та Костянтин — переїхали до України, коли хлопчику виповнилося 3 рочки. Оселилася родина на Березанщині — в Ленінці (тепер — Виноградне). У сім’ї, крім Анатолія, були ще один син та донька.

Середню освіту Анатолій здобув у Коблівській школі, потім вивчився на тракториста-машиніста. Досягши повноліття, він пройшов строкову військову службу, а повернувшись додому почав працювати слюсарем-сантехніком на місцевому винзаводі. В рідному селі юнак зустрів свою другу половинку — дівчину Тетяну. Разом подружжя народило й виховало чотирьох дітей — сина Олександра та доньок — Наталію, Світлану й Вікторію.

Певний час чоловік працював у тракторній бригаді ДП «Агро-Коблево». Останнє місце роботи — це виноградівський дитячий садочок, де Анатолій підтримував чистоту. Звідси й був призваний до лав Збройних Сил України у липні 2024 року. Службу проходив у 225-му окремому штурмовому батальйоні.

Анатолій Костянтинович довгий період вважався безвісти зниклим, що дарувало його рідним надію на повернення. Та 4 березня поточного року вона згасла — прийшла невтішна звістка про повний збіг ДНК-експертизи. Загинув КИТОРОАГА Анатолій Костянтинович 12 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Крем’яне Курської області.

Свій останній спочинок воїн знайшов у рідному Виноградному, де був похований 28 березня 2026 року.

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…