Навіки в пам’яті людській: Дейнеко Олександр

ДЕЙНЕКО Олександр Григорович народився 6 травня 1970 року в Бессарабці Березанського району. Навчався спочатку в Червоноукраїнській школі, затим — у Березанській, де й здобув повну загальну середню освіту. Завдяки своїй комунікабельності мав багато друзів, з якими підтримував гарні стосунки й у дорослому житті.

Коли прийшов час обирати свій подальший шлях, обрав справу для справжнього чоловіка — військову. У 1987-му вступив до Алма-Атинського вищого загальновійськового командного училища. По завершенні навчання був направлений у Західну групу військ. Майорське звання отримав у 28 років. Згодом був деякий період цивільного життя й роботи — до 2017-го, коли Олександр Григорович знову одягнув військову форму. Працював заступником військового комісара з територіальної оборони Доброславського РВК Одеської області. В запас звільнився у 2021 році з посади начальника командного пункту протиповітряної оборони.

В період служби неодноразово брав участь у відсічі й стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, зокрема у Вугледарі Мар’їнського району Донеччини. Мав багато нагород за сумлінну службу та військову доблесть. Серед останніх — відзнака командування Збройних Сил України «Козацький хрест» ІІІ ступеня.

У перший же день повномасштабної війни росії проти України долучився до 28-ї ОМБр імені Лицарів Зимового Походу, яка дала по зубах ворожому морському й повітряному десанту в Коблевому 25 лютого, чим врятувала напрямки на Одесу та Миколаїв від ворожого вторгнення. Але 23 липня 2022 року російські ракети обірвали життя чотирьох лицарів, серед яких був і наш земляк, підполковник Дейнеко Олександр…

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…