«Скринінг 40+»: шанс на довголіття чи медичний туризм? Що думають жителі Березанської та Коблівської громад

Національна програма «Скринінг здоров’я 40+» гарантує українцям 2 000 гривень на раннє виявлення серцево-судинних хвороб та діабету. Проте в масштабах країни нею скористалася лише невелика частина людей, а Березанка та Коблеве через брак кадрів і обладнання досі залишаються «білими плямами» на медичній карті.

Редакція «Березані» провела опитування серед своїх читачів, щоб з’ясувати: чи потрібен цей скринінг громадам взагалі і що саме заважає людям скористатися державними коштами. Аналіз відповідей показує чітку картину: попит є значним, але логістика зводить його нанівець.

Бажання є, а послуги — немає

Результати опитування (у якому взяли участь 50 респондентів) демонструють високу обізнаність та зацікавленість місцевих жителів:

— майже 98% опитаних знають про ініціативу (52% добре знайомі з умовами, а ще 46% принаймні чули про таку можливість);

— якби послуга була доступна безпосередньо в Березанському чи Коблівському медзакладах, 72% респондентів пройшли б обстеження обов’язково. Ще 26% зробили б це за умови зручного запису.

Географія як головний бар’єр

Попри виділені державою цільові кошти, головною перепоною для профілактики захворювань є відсутність місцевої медичної інфраструктури, що відповідала б вимогам програми:

— для 56% опитаних найбільшою перешкодою є те, що програма досі не працює у їхній громаді;

— ще 38% вказують на необхідність їхати до лікарень в інші міста чи райони (як-от Миколаїв або Південноукраїнськ).

Медичний «туризм» у межах області задля скринінгу для більшості виглядає непривабливо. 42% готові їхати в інші райони лише тоді, коли стан їхнього здоров’я реально погіршиться. 40% людей принципово чекатимуть, поки програма запрацює у їхній лікарні. І тільки 18% вважають, що здоров’я дорожче за час на дорогу, і готові миритися з логістикою та чергами.

Чого громади чекають від місцевої влади?

Жителі громад чудово розуміють, що проблема має комплексний характер. Відповідаючи на запитання про те, на чому має зосередитися місцева влада та керівництво медичних закладів, щоб програма запрацювала, майже 76% зазначили, що потрібен одночасний рух у всіх напрямках:

— пошук фінансування на закупівлю сучасного лабораторного обладнання;

— активне залучення нових медичних кадрів;

— покращення інформування населення.

Чи мотивують 2 000 гривень?

Сама сума у 2 000 гривень, яку виділяє держава, не є «магічним аргументом», що змусить пацієнтів ігнорувати незручності:

— переважна більшість (76%) вважає ці гроші непоганим стимулом, але наголошує: головне — це якість сервісу, а не просто безкоштовні аналізи;

— лише для 14% це справді вагома фінансова підтримка, а для 10% гроші взагалі не є визначальним фактором у питанні власного здоров’я.

Висновок «Березані»

Жителі Березанської та Коблівської громад готові дбати про своє здоров’я. Люди хочуть обстежуватися, розуміють важливість профілактики та позитивно оцінюють ініціативу держави. Тепер рішення за місцевою владою та керівництвом центрів первинної медико-санітарної допомоги та районної лікарні — громади очікують конкретних кроків для подолання кадрової та технічної кризи, щоб право на здоров’я стало доступним і в нашому регіоні.

Авторка — Людмила ДЕХТЯРЕНКО.