Навіки в пам’яті людській: Боєнко Микола

БОЄНКО Микола Юрійович народився 15 лютого 1999 року. Його дитинство та шкільні роки минули в Новоселівці тодішнього Березанського району, де він зростав у родині разом зі старшою сестрою Катериною. Навчався у Лиманівській школі, де здобув повну загальну середню освіту.

Микола змалку вирізнявся добротою, чуйністю та високим відчуттям відповідальності за близьких. Його мати, Наталія Миколаївна, пригадує, що син завжди намагався дарувати радість людям навколо та охоче брався за будь-яку справу.

Свій трудовий шлях Микола розпочав одразу після закінчення школи. У селі Красне він працював підсобним робітником із виготовлення тротуарної плитки. Завдяки старанності, високій працездатності та швидкому навчанню невдовзі опанував виробничий верстат. Згодом продовжив трудову біографію на потужному підприємстві «ТІС», де теж зарекомендував себе сумлінним, дисциплінованим і відповідальним працівником.

З початком повномасштабного вторгнення Микола Боєнко ухвалив мужнє та свідоме рішення. У лютому 2022-го, не чекаючи на повістку чи мобілізаційні розпорядження, він добровольцем підписав контракт на проходження військової служби у лавах Збройних Сил України. Воював на посаді стрільця-штурмовика у лавах славетної 92-ї окремої штурмової бригади. Разом із побратимами воїн тримав найважчі ділянки фронту, демонструючи стійкість, відвагу та вірність військовій присязі.

Життя молодого Захисника трагічно обірвалося 11 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку — в районі села Єгорівка Пологівського району. Микола віддав життя, виборюючи суверенітет та незалежність України.

Свій останній спочинок БОЄНКО Микола Юрійович знайшов 25 серпня 2026 року в селі Красне.

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…