Навіки в пам’яті людській: Струцький Олег

СТРУЦЬКИЙ Олег Олександрович народився 1 березня 1990 року в селі Красне тодішнього Березанського району. Крім нього в родині було ще троє хлопців — Сергій, Ігор і Дмитро.

Ріс спокійним і тихим хлопчиною, до 9-го класу навчався у місцевій школі. Трудову діяльність розпочав рано, а коли прийшов час служби в армії — виконав свій громадянський обов’язок. Після цього повернувся до звичного життя, працював переважно на будівництві, трохи — на ТІСі.

Згодом зустрів свою другу половинку — Юлію, з якою одружився й створив сім’ю. В молодій родині спершу народилася донечка Мілана, невдовзі — синочок Ігор. Їм зараз 9 та 8 років відповідно.

До лав ЗСУ Олега було призвано Баштанським РТЦК 6 червня 2024 року. Він став частиною 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, що боронить Батьківщину на Харківському напрямку. Солдат добросовісно ставився до виконання свого військового обов’язку, був не конфліктним у спілкуванні та відповідальним під час бойових завдань.

Вже перебуваючи у найзапекліших точках фронту, він неодноразово повторював мамі: «Що б не трапилося, знай, що я тебе дуже сильно люблю». Він телефонував їй щодня — і вранці, й увечері, аби повідомити: «Мамуль, у мене все добре.»

Обірвалося молоде життя СТРУЦЬКОГО Олега Олександровича 27 грудня 2025 року поблизу населеного пункту Ковалівка Куп’янського району Харківської області. У скорботі — матір, брати, дружина та діточки воїна, які й досі не можуть повірити, що його вже немає з ними…

Свій останній спочинок славний Захисник знайшов у своєму рідному Красному, де вже майорить прапор на його могилі. Туди приходитимуть його рідні та близькі, односельці й побратими, щоб віддати шану та виказати вдячність…

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…