«Ми виїхали живими, і це головне»: Історія переселенки з Херсонщини Оксани Татарко, яка допомагає військовим

До повномасштабного вторгнення Оксана Татарко жила у селі Рибальче на лівобережжі Херсонщини. Разом із чоловіком вони займалися господарством, тримали худобу та будували життя на рідній землі. Після початку російської окупації родина понад півтора року жила під контролем окупаційних військ, пережила обстріли, втрату майна та примусове виселення. Сьогодні Оксана Степанівна мешкає у селі Тронка колишнього Березанського району на Миколаївщині та допомагає українським військовим разом із волонтерською спільнотою «Українські Плетунії».До війни життя родини було нерозривно пов’язане із селом та господарством.

Після окупації життя змінилося повністю.

За її словами, люди в окупації жили у постійному страху. Окупанти проводили перевірки, обшуки та залякували місцевих мешканців.

Особливо запам’яталися жінці події після підриву Каховської ГЕС.

Найстрашнішим днем для родини стало 26 серпня 2023 року. Того дня село потрапило під російський обстріл через близькість до лінії фронту. Родина спочатку сховалася у підвалі, однак потім чоловік мусив вийти до господарства і був поранений уламком.

Один зі снарядів влучив у господарські споруди.

Наступного дня сім’ю змусили покинути рідне село.

За словами жінки, вони фактично виїхали без нічого.

Родина спочатку виїхала до Польщі, де перебували діти подружжя. Згодом повернулася в Україну.

Після переїзду до Миколаївської області Оксана долучилася до волонтерської діяльності, познайомившись з представницями волонтерського центру «Українські Плетунії».

Спочатку жінка різала тканину для маскувальних сіток. Згодом почала виготовляти килимки для військових.

Сьогодні Оксана також виготовляє теплі підстилки зі старих дублянок.

Окрім цього, вона сушить сухарі для військових.

Скільки часу займає волонтерство, вона навіть не рахує.

Особливим стимулом для неї залишається син, який нині служить у лавах Збройних Сил України.

Попри всі пережиті труднощі, жінка продовжує допомагати військовим і переконана, що кожен може зробити свій внесок у спільну справу.

Сьогодні родина поступово облаштовує нове життя на Миколаївщині. Подружжя тримає господарство — курей, качок, корів з бичками, ремонтує будинок і продовжує працювати.

Історія Оксани Татарко — це історія про втрату дому, вимушене переселення та силу духу. Попри пережиту окупацію, обстріли та початок життя з нуля, вона продовжує щодня допомагати тим, хто боронить Україну.

Автор — Микита ПОЛЯКОВ.