Навіки в пам’яті людській: Бокін Ігор

БОКІН Ігор Володимирович народився 7 серпня 1986 року в селі Прогресівка в родині Валентини Іванівни та Володимира Івановича Бокіних. Зростав гарним хлопчиною, ходив до місцевої школи, мав багато друзів. Після закінчення навчання Ігор обрав батьківський фах — вивчився на тракториста-машиніста в Березівському вищому професійному училищі Одеської політехніки. Здобуті навички та вміння дуже згодилися йому в роботі на землі — допомагав сестрі порядкувати у фермерському господарстві.

Ігор доволі рано одружився, тому встиг стати батьком трьох дітей — двох синів та доньки. Пізніше він перебрався до Миколаєва, де працював переважно на будівництві. З дружиною стосунки не склалися, але своїх дітей, яких дуже любив та про яких дбав, він не покидав і завжди був поруч.

До Збройних Сил України був призваний 29 серпня 2023-го року. Ніс службу в 47-й окремій механізованій бригаді «Маґура». Наприкінці жовтня того ж року його бригада була перекинута під Авдіївку, де ворог проводив масовані атаки. Невдовзі родина отримала невтішну звістку про зниклого безвісти сина…

Довгих два роки тягнулися у надіях та сподіванні на повернення дорогої людини. Але вирок був невтішним… Свій останній бій солдат Бокін Ігор Володимирович прийняв біля селища Степове Покровського району Донецької області. Сталося це 30 жовтня 2023 року.

В останню путь мужнього захисника, чудового сина, доброго батька, гарного друга та просто хорошу людину БокінА Ігоря Володимировича рідні, близькі, друзі, односельці провели 28 червня року 2025-го…

За свою хоробрість на полі бою Захисник був відзначений нагрудним знаком ІІІ ступеня 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (посмертно).

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…