Навіки в пам’яті людській: Олійник Віктор

ОЛІЙНИК Віктор Михайлович народився 28 жовтня 1984 року в Рибаківці у родині Михайла Васильовича та Валентини Вікторівни. У 2002-му закінчив школу в рідному селі. Мріяв стати зубним техніком, однак цьому завадили життєві обставини. Тож юнак одразу розпочав трудовий шлях. Працював на спорудженні місцевої церкви, на базах відпочинку, у будівельному магазині, а згодом — у Миколаєві. Останнім місцем, де він трудився на складі готової продукції, було ТОВ «Сандора». Цю роботу він дуже цінував і хотів повернутися до неї після Перемоги.

Віктор був люблячим батьком, виховував як рідних двох дітей своєї дружини Тетяни. Близькі згадують його як доброзичливого чоловіка, який завжди знаходив добре слово для кожного.

З початком повномасштабного вторгнення Віктор без вагань став на захист України. 7 квітня 2022 року отримав повістку, а вже через два дні розпочав військову службу. Виконував бойові завдання, зокрема на Донецькому напрямку. Із вересня 2023 року служив у лавах Національної гвардії України — у 15-й бригаді оперативного призначення «Кара-Даг». Пишався своєю бригадою та побратимами, з якими разом боронив Україну.

Останню відпустку він провів удома цієї весни — з 23 квітня по 3 травня. Повертаючись на фронт, вірив у Перемогу та мріяв про мирне життя. Та вже 27 червня 2026 року ОЛІЙНИК Віктор Михайлович загинув під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…