Навіки в пам’яті людській: Слободян Богдан

СЛОБОДЯН Богдан Анатолійович народився 9 липня 1978 року в селищі Ольшанське, що на Миколаївщині, у родині військового. Середню школу та професійно-технічне училище закінчив у Миколаєві.

У молоді роки розпочав трудовий шлях. У 1993–1996 роках працював на заводі імені 61 комунара трубозгинальником. Згодом — слюсарем на одній з баз відпочинку в Рибаківці.

У жовтні 2022 року Богдана Слободяна мобілізували до лав Збройних Сил України. Він служив у десантно-штурмових військах гранатометником та виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.

Сім місяців його військовий шлях був пов’язаний із Бахмутом — містом, яке стало одним із символів надзвичайно важких боїв цієї війни. Саме там Богдан отримав важке поранення руки.

Попереду були операція, тривале лікування та реабілітація в Луцьку й Києві. Окрім фізичної травми, військовий зазнав контузії. Поранення та наслідки служби серйозно позначилися на його здоров’ї. У жовтні 2024 року військово-лікарська комісія визнала Богдана Слободяна непридатним до військової служби.

Він повернувся до цивільного життя, однак пережите на війні вже назавжди залишило свій відбиток. 26 грудня 2025 року СЛОБОДЯН Богдан Анатолійович помер від серцевої недостатності. Йому було 47 років. У скорботі за ним залишилися мама Галина, донька Наталія та онук Михайло, сестра Лілія, брати Ігор і Руслан, рідні та близькі.

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…