Навіки в пам’яті людській: Коваль Олександр

КОВАЛЬ Олександр Олександрович народився 31 грудня 1995 року в селі Караван Лебединського району Сумської області.

Після закінчення школи продовжив навчання у Сумському центрі професійно-технічної освіти харчових технологій, торгівлі та ресторанного сервісу, де здобув спеціальність продавця продовольчих і непродовольчих товарів (2011–2014 роки).

Працював у портовому товаристві з обмеженою відповідальністю «ТІС». 15 вересня 2016 року підписав контракт зі Збройними Силами України. До 14 вересня 2022 року, з однорічною відстрочкою, в нього був підписаний ще один контракт. Але до цієї дати воїн, на жаль не дожив…

Олександр мав звання молодшого сержанта, обіймав посаду заступника командира бойової машини — навідника-оператора у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Це відоме тактичне з’єднання Сухопутних військ України, що входить до складу Оперативного командування «Південь».

19 серпня 2022 року поблизу населеного пункту Олександрівка Херсонського району Херсонської області, під час виконання бойового завдання, Олександр Коваль загинув унаслідок артилерійського обстрілу позицій українських військових. Отримані ним множинні уламкові поранення голови виявилися несумісними з життям.

Олександр Олександрович був ветераном війни та учасником бойових дій з 30 травня 2018 року. За життя його нагородили медаллю Президента України «За участь в антитерористичній операції». Посмертно, 13 квітня 2023 року, воїна удостоїли ордена «За мужність» ІІІ ступеня, який отримала дружина Анастасія Анатоліївна.

УКЛІННО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ ПЕРЕД КОЖНИМ ВТРАЧЕНИМ НА ВІЙНІ ЖИТТЯМ…