До ювілею поетеси, яка «без надії сподівалась» (фото)

Сьогодні ми відзначаємо День української жінки — свято, яке започатковане у 2023 році. Чому саме 25 лютого? Бо його датою було обрано день народження Лесі Українки (Лариса Косач), адже ця поетеса уособлює риси, котрими славляться українські жінки — освіченість, честь, любов до рідної землі та незламна сила духу.

Цьогоріч ми відзначаємо 155-ліття від дня народження цієї великої українки. З нагоди відзначення ювілейної дати в Березанській публічній бібліотеці пройшло тематичне засідання клубу «Софія». Софійчанки зібралися, щоб побалакати про життя відомої поетеси, насолодитися її літературним і перекладацьким доробком, поділитися власними спогадами знайомства з Лесиною творчістю.

На початку заходу всім присутнім було запропоновано послухати авторський музичний твір, виконаний Анатолієм Кшевзінським. Музика, яку також дуже полюбляла Леся, налаштувала гостей на особливий мінорний лад і подальше довірливе спілкування. Ведучою Аллою Голокоз було продекламовано уривки з «Лісової пісні», рядки із листування поетеси з мамою — Оленою Пчілкою, «Ностальгійний пейзаж», «Хотіла б я піснею стати». До неї долучилися й пані Ірина Данилевич та Валентина Коваль, прочитавши свої улюблені вірші Лесі Українки.

Увагу присутніх неабияк потішили відео від Лариси Лободи, яка декламувала вірш Джоржа Байрона «Коли сниться мені, що ти любиш мене», та від Тетяни Чудної — «Вечірні промені ясні» Генріха Гейне. Обидва твори були виконані спочатку мовою оригіналу — англійською та німецькою, а потім — у чудовому перекладі видатної українки.

Присутні на заході на годину повністю поринули в атмосферу краси витончених Лесиних поезій. А доречним чуттєвим доповненням глибин словесних стали твори музичні від пана Анатолія. Він виконав декілька вальсів Фридерика Шопена, які дуже любила поетеса. Та поетеса, яка наперекір важким недугам і випробування, що випали на її долю, зробила неоціненний вклад у розвиток літератури та культури в цілому, бо девізом всього її життя було — Contra spem spero!